Любі хлопчики й дівчатка,

Слухайте, що каже татко:

«Сірників до рук не брати!

Бо згоріти може хата!»

І до мами прислухайтесь:

«Із вогнем, малі, не грайтесь!

Сірники – то не забава!

Гратись з ними – марна справа!»

КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ БАТЬКІВ НА ТЕМУ: «ДІТИ І ВОГОНЬ»

Більшість нещасних випадків з дітьми можна запобігти, передбачаючи все, що може зробити дитина, створивши необхідні умови для безпечної життєдіяльності. У рамках суспільного дошкільного виховання неможливо вирішити весь коло проблем, пов'язаних з безпекою дитини, тому велика роль у цьому питанні належить батькам. Сила і стійкість сімейних впливів пов'язана з тим, що вони постійні і тривалі, повторюються в різноманітних життєвих ситуаціях. У родині є об'єктивні можливості включення дітей у побутову господарську діяльність, де і купуються навички безпеки. Дітям дуже подобається повторювати дії дорослих - це допомагає їм самим відчути себе дорослими.

Чомусь притягальною силою володіє для дітей вогонь. Спостерігаючи за тим, як користуються вогнем старші - запалюють газову плиту, розводять вогонь у печі, спалюють сміття, -діти хочуть, щоб їм дали спробувати, скажімо, розпалити багаття або запалити сірник.

Якщо поблизу трапляється пожежа, дитину так і тягне піти подивитися на вогонь, тому дуже важливо, щоб діти запам'ятали з малих років: із вогнем погані жарти, так як він легко може вийти з-під контролю і стати по-справжньому небезпечним. Маленьким дітям не можна грати з запальничкою і сірниками: від однієї випала з рук запаленого сірника або спалахнув коробка станеться пожежа, який охопить килим, фіранки, меблі і, нарешті, всю квартиру, а переляканий дитина просто втече. Ось чому в руках маленьких дітей вогонь особливо небезпечний.

Коли дитини старшого дошкільного віку вчать поводитися з вогнем або коли він просто стоїть біля запаленої плити, поруч обов'язково повинен бути хто-небудь із старших і уважно спостерігати за ним, щоб не трапилося біди.

Треба пам'ятати, що причиною пожежі можуть стати не лише дитячі пустощі з сірниками, запальничками, свічками, але й несправна електропроводка, не вимкнений з електричної мережі електроприлад (чайник, праска, фен, телевізор).

Електричний струм, що змушує працювати прилади, - наш помічник, але він може бути небезпечним і навіть викликати пожежу. Запах горілої гуми, паруючий проводок, що нагріваються при роботі розетка і вилка, проскакивание іскри під час увімкнення та вимкнення вилки з розетки - все це може призвести до пожежі.

Ось деякі правила, які треба дотримуватися:

• Йдучи з дому, закрийте газові конфорки, вимкніть з розеток всі електроприлади, погасіть світло.
• Не користуйтеся несправними електроприладами і проводкою.
• Вставте заглушки на розетки.
• Не накривайте лампи і світильники тканиною або папером.
• Не дозволяйте дітям гратися біля новорічної ялинки з петардами, бенгальськими вогнями, хлопавками.
• Влаштовуйте феєрверки на вулиці подалі від житлових будинків.
• Не зберігайте на кухні легкозаймисті рідини (бензин, гас, лаки, фарби, ацетон, спирт, рідкі олії). Їх слід зберігати в спеціальних пляшках або банках в металевому шафі і подалі від вогню.
• Якщо в будинку є піч, то ввечері, перед сном, загасіть вогонь повністю.
• Не сушіть білизну над газовою плитою.

Між педагогами та батьками має бути повне взаєморозуміння, так як різні вимоги, що пред'являються дітям в закладі дошкільної освіти і вдома, можуть викликати у них розгубленість, образу або навіть агресивність.

З допомогою гри вихователі пропонують дітям наступний алгоритм поведінки:

Якщо в будинку щось загорілося -

швидко піти або вибігти з кімнати або квартири, розповісти про це дорослим і просити їх зателефонувати за телефоном « 01», мамі на роботу;

подзвонити з телефону-автомата по телефону «01» і сказати, що в будинку пожежа, при цьому обов'язково треба назвати свою домашню адресу.

Якщо в квартирі багато диму -

низько пригнувшись, рухатися до дверей, прикриваючи ніс і рот мокрою хусткою, рушником; загорівся одяг - падати і, катаючись, збивати вогонь.

Батьки повинні навчити дітей користуватися цим телефоном. Це вміння може виникнути і закріпитися в процесі спеціального тренінгу, при цьому батьки не повинні забувати про профілактику хибних викликів.

ШАНОВНІ БАТЬКИ! 

СТАВТЕСЯ НЕГАТИВНО ДО ДИТЯЧИХ ІГОР З ВОГНЕМ! 

РОЗ'ЯСНЮЙТЕ, ЩО ЇХНІ ПУСТОЩІ З ВОГНЕМ 

МОЖУТЬ СПРИЧИНИТИ ПОЖЕЖУ, ЗАГИБЕЛЬ У ВОГНІ МАЙНА, ТА ЛЮДЕЙ!

СВОЇМ ПРИКЛАДОМ НАВЧАЙТЕ ДІТЕЙ 

СУВОРОМУ ВИКОНАННЮ ПРОТИПОЖЕЖНИХ ВИМОГ.

ПАМ'ЯТАЙТЕ!!!

ПРИКЛАД СТАРШИХ - Є ДЛЯ ДІТЕЙ КРАЩИМ МЕТОДОМ ВИХОВАННЯ.

ПРИ ВИНИКНЕННІ ПОЖЕЖІ НЕГАЙНО ВИКЛИКАЙТЕ ПОЖЕЖНУ ОХОРОНУ ЗА ТЕЛЕФОНОМ «101».

6 ПРАВИЛ,

КОТОРЫЕ СПАСУТ ВАМ ЖИЗНЬ ПРИ ПОЖАРЕ В ОБЩЕСТВЕННОМ МЕСТЕ

2. Соблюдайте правила поведения в толпе

3. В крайнем случае идите в туалет

ІНСТРУКЦІЯ З ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ

КЗ "ДНЗ (ясла-садок) №300" КМР

Сфера застосування

1.1. Дія цієї Інструкції поширюється на територію і всі приміщення закладу дошкільної освіти. Інструкція встановлює вимоги пожежної безпеки, обов’язки та дії працівників у разі виникнення пожежі та є обов’язковою для вивчення та виконання усіма працівниками закладу дошкільної освіти.

2.1. Утримання території

2.1.1. Територію закладу дошкільної освіти слід постійно утримувати у чистоті.

2.1.2. Проїзди та під’їзди до будівлі, а також доступи до пожежного інвентарю та обладнання мають бути завжди вільними.

2.1.3. На території закладу дошкільної освіти не дозволяється розкладати багаття, спалювати сміття.

2.1.4. Забороняється куріння в приміщеннях та на території закладу дошкільної освіти.

2.2. Утримання будівель, приміщень та споруд

2.2.1. Усі будівлі, приміщення та споруди закладу дошкільної освіти слід постійно утримувати в чистоті.

2.2.2. На вхідних дверях будівлі та приміщень виробничого і складського призначення має бути зазначено категорію щодо вибухопожежної та пожежної безпеки (за НАПБ Б.03.002-2007), а також клас зони за Правилами улаштування електроустановок (ПУЕ).

2.2.3. У кожному приміщенні повинна бути вивішена табличка, на якій вказано прізвище відповідального за пожежну безпеку, номер телефону пожежної частинии, а також розміщена інструкція з пожежної безпеки.

2.2.4. Розміщення меблів і обладнання у приміщеннях не повинно перешкоджати евакуації людей і підходу до засобів пожежогасіння.

2.2.5. У коридорах, холах, на сходових клітках і дверях евакуаційних виходів мають бути наказові та вказівні знаки безпеки.

2.2.6. Евакуаційні проходи, виходи, коридори, тамбури, сходи не повинні захаращуватися будь-якими предметами і обладнанням. Не дозволяється встановлювати будь-які предмети та обладнання, що звужують ширину евакуаційних проходів, виходів.

2.2.7. У період перебування учасників освітнього процесу в будівлі двері евакуаційних виходів дозволяється замикати лише зсередини за допомогою запорів (засувів, крючків тощо), які легко (без ключів) відмикаються.

2.2.8. Двері підвальних та технічних приміщень мають бути постійно замкнені. На дверях слід вказувати місце зберігання ключів, доступне для отримання їх в будь-який час доби. На дверях підвальних і технічних приміщень мають бути написи, що визначають призначення приміщення.

2.2.9. Зовнішні пожежні сходи, сходи-драбини і загорожі на дахах будівелі слід утримувати справними.

2.2.10. Розміщення акумуляторних, зберігання легкозаймистих матеріалів у будівлях, де перебувають діти, а також у підвальних і цокольних приміщеннях не дозволяється.

2.2.11. У приміщеннях закладу дошкільної освіти забороняється:

• використовувати горючі матеріали для обробки стін і стель шляхів евакуації;
• установлювати грати, жалюзі та подібні їм незнімні сонцезахисні, декоративні та архітектурні пристрої на вікнах приміщень, сходових клітках, у коридорах, холах, де перебувають учасники освітнього процесу;
• знімати дверні полотна в отворах, що з’єднують коридори зі сходовими клітками;
• забивати двері евакуаційних виходів або закривати їх глухими металевими решітками;
• застосовувати для опалення нестандартні (саморобні) нагрівальні пристрої;
• захаращувати шляхи евакуації;
• установлювати дзеркала та фальшиві двері на шляхах евакуації;
• влаштовувати на шляхах евакуації пороги, виступи, турнікети, розсувні, підйомні двері та інші пристрої, що перешкоджають евакуації людей;
• здійснювати вогневі, електрогазозварювальні та інші види пожежонебезпечних робіт у будівлях та приміщеннях, де є люди;
• обгортати електричні лампи папером, тканиною та іншими горючими матеріалами;
• застосовувати для освітлення свічки, гасові лампи і ліхтарі;
• прибирати приміщення, очищати обладнання за допомогою легкозаймистих і горючих рідин;
• відігрівати труби систем опалення, водопостачання, каналізації тощо із застосуванням відкритого вогню (для цього використовують гарячу воду, пару чи нагрітий пісок);
• зберігати на робочих місцях і в шафах, а також залишати в кишенях спецодягу використані обтиральні матеріали;
• залишати без нагляду ввімкнені в мережу електроприлади.

2.2.12. Вогневі та зварювальні роботи можна виконувати лише з письмового дозволу керівника закладу дошкільної освіти з оформленням наряду-допуску. Ці роботи слід проводити згідно з вимогами правил пожежної безпеки під час проведення зварювальних та інших вогневих робіт.

2.2.13. Користуватися прасками дозволяється лише у спеціально відведеному для цього приміщенні. Прасувати лише прасками зі справними терморегуляторами та світловими індикаторами ввімкнення. Праски слід встановлювати на підставках з вогнетривких матеріалів.

2.2.14. Після закінчення робочого дня працівники закладу дошкільної освіти повинні оглянути приміщення, усунути виявлені недоліки, вимкнути електроживлення освітлення, приладів та обладнання і замкнути приміщення.

2.3. Опалення, вентиляція та кондиціонування повітря

2.3.1. Перед початком опалювального сезону опалювальні установки, а перед початком навчального року системи вентиляції та кондиціювання повітря повинні бути ретельно перевірені та відремонтовані, а працівники мають пройти протипожежний інструктаж.

2.3.2. Опалювальні установки повинні відповідати протипожежним вимогам стандартів, будівельних норм та інших нормативних актів. Несправні пристрої систем опалення, вентиляції та кондиціювання повітря, а також несправні кухонні печі до експлуатації не допускають.

2.3.3. Не дозволяється користуватися для опалення приміщень електронагрівальними приладами, електрокамінами тощо.

2.4. Електроустановки

2.4.1. Електричні мережі й електрообладнання, що використовуються у закладі дошкільної освіти, та їх експлуатація повинні відповідати вимогам чинних ПУЕ та НПАОП 40.1-1.21-98; будівельну частину електроустановок слід виконувати відповідно до протипожежних вимог будівельних норм ДБН В.2.2.3-97.

2.4.2. Керівник закладу дошкільної освіти зобов’язаний забезпечити  обслуговування та технічну експлуатацію електрообладнання і електромереж відповідно до вимог документів, зазначених в пункті 2.4.1 цієї Інструкції, а також своєчасне проведення профілактичних оглядів, планово-профілактичних ремонтів та усунення виявлених недоліків.

2.4.3. Забороняється експлуатація несправної електроарматури (електропроводка, пускачі, штепсельні вилки, розетки, вимикачі тощо).

2.4.4. Плавкі вставки запобіжників мають бути каліброваними із зазначенням номінального струму на заводському таврі.

2.4.5. Влаштування та експлуатація тимчасових електромереж за винятком електропроводки, яка живить місця проведення будівельних і тимчасових ремонтно-монтажних робіт, не дозволяється.

2.4.6. Шафи, в яких установлені електрощити, повинні бути постійно замкненими, а проходи до них — вільними. Ключі від цих шаф мають бути у відповідального за електрогосподарство закладу дошкільної освіти.

2.4.7. У виробничих, складських та інших приміщеннях з наявністю горючих матеріалів, а також матеріалів та виробів у горючій тарі електричні світильники повинні мати захисні скляні корпуси чи ковпаки, захисні сітки та бути надійно закріплені.

2.4.8. Усі несправності в електромережах та електроапаратурі, які можуть спричинити іскріння, коротке замикання, нагрівання ізоляції кабелів і проводів понад норму, слід негайно усувати.

2.4.9. Під час експлуатації електроустановок не дозволяється:

• використовувати кабелі й проводи з пошкодженою ізоляцією або такою ізоляцією, що втратила захисні властивості;
• залишати під напругою електричні проводи і кабелі з неізольованими кінцями;
• переносити ввімкнені прилади та ремонтувати обладнання, яке перебуває під напругою;
• залишати без нагляду ввімкнені в електромережу нагрівальні прилади, телевізори, радіоприймачі тощо;
• користуватися пошкодженими (несправними) розетками, відгалужувальними коробками, рубильниками тощо;
• зав’язувати і скручувати електропроводи, підвішувати світильники (крім відкритих ламп) на електричних проводах;
• підключати до клем силової та у штепсельні розетки освітлювальної мереж прилади, які споживають струм понад передбачені для них величини;
• використовувати вимикачі, штепсельні розетки не за призначенням;
• застосовувати саморобні подовжувачі, які не відповідають вимогам ПУЕ щодо переносних (пересувних) електропроводок;
• використовувати побутові електронагрівальні прилади (праски, чайники, кип’ятильники тощо) без негорючих підставок та у приміщеннях, де їх застосування не передбачено;
• застосовувати для прокладання електромереж радіо- та телефонні проводи;
• застосовувати як електричний захист саморобні та некалібровані запобіжники;
• знімати скляні ковпаки із закритих світильників.
• використовувати електроапаратуру та електроприлади в умовах, що не передбачені заводом-виробником.

2.4.10. У всіх приміщеннях (незалежно від їх призначення), які після закінчення робіт замикаються і не контролюються, всі електроустановки (крім холодильників) слід відключати.

2.4.11. Не дозволяється застосування електронагрівальних приладів у пожежонебезпечних зонах складських приміщень.

2.4.12. Усе електрообладнання підлягає зануленню або заземленню відповідно до вимог ПУЕ.

2.4.13. Заміри опору ізоляції освітлювальної та силової електромереж має проводити раз на рік спеціалізована організація. Наслідки перевірки повинні оформлятися актом.

2.4.14. Заклад дошкільної освіти має бути забезпечено електричними ліхтарями на випадок відключення електроенергії.

3.1. Протипожежне водопостачання

3.1.1. Керівник закладу дошкільної освіти зобов’язаний забезпечити технічне обслуговування, справний стан і постійну готовність до використання систем протипожежного водопостачання.

3.1.2. Під’їзди та підходи до пожежних водоймищ, резервуарів, гідрантів і кранів потрібно завжди утримувати вільними.

3.1.3. Біля місця розташування пожежних водоймищ повинні бути встановлені світлові або флуоресцентні покажчики з написом «ПГ» — біля пожежного гідранта і «ПВ» — біля пожежного водоймища.

3.1.4. Кришки люків пожежних резервуарів і колодязі підземних гідрантів повинні бути постійно зачинені. Їх потрібно своєчасно очищати від бруду, льоду і снігу.

3.1.5. Пожежні гідранти, гідранти-колонки та пожежні крани кожні шість місяців оглядають та перевіряють на працездатність працівниками місцевої пожежної частини або особою, яка відповідає за протипожежний стан у закладі дошкільної освіти, шляхом пуску води. Результати технічного огляду перевірки оформлюють актом.

3.1.6. Пожежні крани внутрішнього протипожежного водопроводу повинні бути обладнані рукавами і стволами однакового діаметру, бути справними і доступними для використання і зберігатися в опломбованих шафах. У кожній шафі має міститися важіль для полегшення відкручування крану. Пожежні рукави мають бути сухими, добре скатаними і приєднаними до кранів і стволів. Раз на 6 місяців слід здійснювати перевірку рукавів шляхом пуску води під тиском і перекатувати їх у подвійну скатку або складати «у гармошку».

3.1.7. На дверцятах шафи пожежного крана мають бути зазначені літерний індекс, порядковий номер пожежного крана і номер телефону пожежної частини. У неопалювальних приміщеннях узимку воду з внутрішнього протипожежного водогону мають зливати.

3.1.8. При цьому біля кранів повинні бути написи (таблички) про місце розташування і порядок відкривання відповідної засувки або запуску насоса. З порядком відкривання засувки або пуску насоса потрібно ознайомити всіх, хто працює у цьому приміщенні.

3.2. Первинні засоби пожежогасіння

3.2.1. Усі будівлі та приміщення закладу дошкільної освіти повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, пожежним інвентарем (пожежними щитами та стендами, пожежними відрами, діжками з водою, ящиками з піском тощо), пожежним знаряддям (пожежними ломами, баграми, сокирами тощо) та засобами зв’язку.

3.2.2. Вогнегасники слід встановлювати таким чином, щоб можна було визначити тьип вогнегасника, прочитати на його корпусі інструкцію для користування, а також зручно було його зняти. Вогнегасники мають розміщуватися у легкодоступних місцях, які унеможливлюють їх пошкодження, потрапляння на них прямих сонячних променів та атмосферних опадів, безпосередню дію на них опалювальних та нагрівальних приладів.

3.2.3. Вогнегасники, які розміщуються поза приміщенням або в неопалювальних приміщеннях, слід знімати на холодний період. У цьому разі на пожежних стендах має бути інформація про місце їх розміщення.

3.2. 4. На період перезарядки і технічного обслуговування вогнегасників, пов’язаного з їх ремонтом, встановлюють вогнегасники з резервного фонду.

3.2.5. Під час експлуатації та технічного обслуговування вогнегасників слід керуватися вимогами, викладеними у паспортах заводів-виробників, та затвердженими в установленому порядку регламентами технічного обслуговування вогнегасників кожного типу.

3.2.6. Використання первинних засобів пожежогасіння для господарських та інших потреб, не пов’язаних з гасінням пожеж, не дозволяється.

4. Обов’язки та дії працівників у разі виникнення пожежі

4.1. У разі виникнення пожежі дії працівників закладу дошкільної освіти  мають бути спрямовані на створення безпеки людей, і насамперед дітей, їх евакуацію та рятування.

4.2. Кожен працівник закладу дошкільної освіти, який виявив пожежу або її ознаки (задимлення, запах горіння чи тління різних матеріалів, підвищення температури у приміщенні тощо), зобов’язаний:

• негайно повідомити про це за номером телефону «101» до пожежної охорони (при цьому слід чітко назвати адресу закладу дошкільної освіти, вказати кількість поверхів будівлі, місце виникнення пожежі, наявність людей у будівлі, а також свою посаду та прізвище);
• включити систему оповіщення людей про пожежу;
• розпочати евакуацію дітей з будівлі до безпечного місця згідно з планом евакуації і залучити інших осіб до евакуації;
• сповістити про пожежу керівника закладу дошкільної освіти або працівника, що його заміщує;
• за необхідності викликати інші аварійно-рятувальні служби (медичну, газорятувальну тощо);
• організувати зустріч пожежних підрозділів, вжити заходів щодо гасіння пожежі наявними у дошкільному навчальному закладі засобами пожежогасіння.

4.3. Керівник закладу дошкільної освіти або працівник, що його заміщує, який прибув на місце пожежі, зобов’язаний:

• перевірити, чи повідомлено до пожежної охорони про виникнення пожежі (продублювати повідомлення);
• здійснювати керівництво евакуацією дітей та гасінням пожежі до прибуття пожежних підрозділів; у разі загрози для життя дітей та працівників негайно організувати їх рятування, використовуючи для цього всі наявні сили і засоби;
• організувати перевірку наявності всіх учасників освітнього процесу, евакуйованих з будівлі, за поіменними списками;
• виділити для зустрічі пожежних підрозділів особу, яка добре знає розміщення під’їзних шляхів та джерел водопостачання;
• перевірити включення у роботу автоматичної (стаціонарної) системи пожежогасіння;
• припинити всі роботи, не пов’язані із заходами щодо ліквідації пожежі;
• організувати відключення мереж електропостачання, зупинку систем вентиляції та кондиціонування повітря і здійснення інших заходів, які сприяють запобіганню поширенню пожежі;
• забезпечити безпеку людей, які беруть участь в евакуації та гасінні пожежі, від можливих обвалів конструкцій, дії токсичних продуктів горіння і підвищеної температури, ураження електрострумом тощо;
• якщо є можливість, організувати евакуацію матеріальних цінностей із небезпечної зони, визначити місця їх складування і забезпечити, за потреби, їх охорону;
• інформувати керівника пожежного підрозділу про наявність людей у будівлі.

4.4. Під час проведення евакуації та гасіння пожежі працівникам необхідно:

• з урахуванням обстановки, що склалася, визначити найбезпечніші евакуаційні шляхи і виходи до безпечної зони у найкоротший строк;
• не залишати дітей без нагляду з моменту виявлення пожежі та до її ліквідації;
• евакуацію дітей та працівників починати з приміщення, у якому виникла пожежа, і суміжних з ним приміщень, яким загрожує небезпека поширення вогню і продуктів горіння;
• узимку допомогти дітям старших вікових груп швидко одягтися або взяти теплий одяг з собою, а дітей молодшого віку виводити або виносити, загорнувши у ковдри або інші теплі речі;
• ретельно перевірити всі приміщення, щоб унеможливити перебування дітей у небезпечній зоні;
• виставити пости безпеки на входах у будівлю, де виникла пожежа, щоб унеможливити повернення дітей і працівників до цієї будівлі;
• забезпечити сприятливі умови для безпечної евакуації людей;
• утримуватися від відчинення вікон і дверей, а також від розбивання скла, інакше вогонь і дим поширяться до суміжних приміщень;
• залишаючи приміщення, що постраждало від пожежі, зачинити за собою двері.

4.5. Якщо пожежа виникла у нічний час, потрібно вжити відповідних заходів щодо її ліквідації.