Консультпункт
Дошкільнята та комп'ютер. Добре чи погано? - Як навчити малюка цифр - Я одягаюся сам(а) - Батьки - приклад для дітей - Кулінарна математикика - "Великі" слова маленьким дітям - Як допомогти дитині швидко звикнути до дитячого садка - 10 кроків, щоб стати кращими батьками - Вчимо дитину читати (поради) - Рекомендаціяї щодо організації харчування дитини дошкільника - Що роботи, як що ви стали жертвою злочину - Інформація для батьків майбутніх першокласників - Готовність вашої дитини до школи - Поради батькам щодо підготовки дитини до школи - Поради батькам щодо підтримки дитини в період адаптації до школи - Корисні та пізнавальні сайти
Дошкільнята та комп’ютер. Добре чи погано?
Комп’ютер та Інтернет ресурси міцно увійшли в наше повсякденне життя та життя наших дітей. Комп'ютер захоплює дітей, приваблює їх динамічними сюжетами із ігор, дає їм змогу жити гострими відчуттями. Дедалі більше дітей проводять за комп’ютером весь свій час, забуваючи про радість спілкування з рідними, друзями, залишаючись наодинці з собою, не замислюючись ані про цінності життя, ані про своє майбутнє. Батькам дуже зручно, коли у квартирі є щось, що їсти не просить і може відволікати на певний час дитину від них. Така собі «нянька», якій не потрібно платити зарплату. Але як тільки батьки передоручають виховання дитини цим «нянькам», одразу вони можуть розраховувати на те, що у їхньої дитини з'являться проблеми з розвитком мовлення, довільності, уваги, памяті, мислення, виникнуть проблеми фонематичного слуху й вимови, розуміння чужої мови і текстів. Сам по собі комп’ютер не є благом чи небезпекою – проте водночас несе в собі потенцію як першого, так і другого. Чим усе-таки стане комп’ютер для дитини, залежить від того, яким чином дорослі вибудують стосунки комп’ютера й дитини. Якщо комп’ютер для дитини – засіб-посередник для задоволення потреб, то він, безумовно, є джерелом позитивних емоцій. Але можливий і інший спосіб взаємодії, коли комп’ютер витісняє і згодом замінює інші корисні види занять. У такій ситуації комп’ютер є небезпекою для малюка, а діяльність, організована в такий спосіб, - деструктивною. Для дитини дошкільного віку найважливішою є гра: предметна – у віці до 3 років, рольова – починаючи від 3 років.Так дитина пізнає світ, а вже на основі цих знань у неї формується світогляд, поведінка, стосунки. Загроза у підміні предметної (рольової) гри на комп’ютерну полягає у тому, що:1) Увага дитини зосереджується не на навколишньому світі, а на віртуальному, який не ідентичний реальному. Це часто призводить до формування неадекватних уявлень про світ. 2) На гру у комп’ютері дитина витрачає час, який вона б змогла присвятити предметній (ролоьвій) грі. Звужується арсенал зразків поведінки, якими дитина оволодіває під час спілкування з дорослими та іншими дітьми. 3) Комп’ютер має негативний вплив на здоров'я – зір, м’язів тонус, опорно-рухову систему. Страждає дрібна моторика, знижується м’язова активність. Як і все інше, вплив комп'ютера на дитину, має дві сторони позитивну і негативну. І заперечувати його роль в розвитку малюка, просто не має сенсу. Негативна сторона:- Розвитокпсихологічної втоми від невідповідного оформлення і освітлення приміщення; - Поява стресів, що виникають через застосування копютера; - Підміна віртуальної реальності реального світу; - Порушення сприймання простору; - Зниження кількості сенсорних стимулів; - Обмежується сприйняття зазвичай візуальним сприйманням; - Зниження рухової активності дитини; - Вповільнюється розвиток мовлення; - Дитина відмовляється отримувати інформацію через власний досвід; - Комп’ютерна залежність. Найбільш виражений негативний вплив на соціальні якості дитини такі, як: дружелюбність, відкритість, бажання спілкуватися, здатність розуміти іншого і відстоювати його точку зору. Позитивна сторона:- Розвиток у дитини самоконтролю; - Розвиток творчості: малювання за допомогою комп’ютерних програм, заняття фотографією, літературною діяльністю; - Розвиток пізнавальної сфери. Інтернет збільшує освітні можливості дитини та рівень її пізнання; - Розвиток уяви; - Підвищення самооцінки, розвиток почуття власної гідності через комп’ютерні розвивальні ігри. Поради батькам1. Слід дитину навчити планувати свою діяльність, зокрема: - призначити термін закінчення роботи за комп’ютером, після завершення обов’язково треба вимкнути пристрій. - заздалегідь визничити час початку спілкування з комп’ютером і увімкнути його лише тоді, коли цей час настане. 2. Стежити за тривалістю перебування за комп’ютером, ініціювати перерви. 3. Проводити роз’яснювальну роботу про шкідливість надмірного захоплення комп’ютером, про те, що віртуальна реальність – це не життя, а лише паралельний до нього, другорядний процес, і тому комп’ютерні розваги треба чергувати з реальними активними діями – заняттям спортом, фізичними вправами, рухливими іграми на повітрі, спілкування з ріними, друзями, мистецькою діяльністю (співами, танцями, малюванням, ліпленням). 4. Дозволяти дитині використовувати тільки інформаційні та розвивальні ігри, а не ігри, що засновані на емоційному збудженні (автопрегони, «зоряні війни», стрілялки тощо). 5. Контролювати зміст ігор та програм. 6. Допомагати і підбадьорювати, коли дитина виконує нові й нестандартні завдання. 7. Обговорювати рекламу й агресивні ігри, це сформує розуміння про те, що є для дитини корисним і шкідливим. Критерії вибору комп’ютерних програм• Відповідність віковим особливостям (програми не повинні формувати навички, до яких дитина ще не готова, навчальний матеріал повинен містити приклади з реального життя дитини, що їй зрозумілі). •Дослідницький характер (програма ініціює участь дитини у дослідах, пізнавальній діяльності). •Легкість самостійних занять (наприклад, використання навчальної програми не вимагає вміння читати). •Розвиток широкого спектру навичок і уявлень (класифікація, прийняття рішень, експеримент). •Високий технічний рівень (приваблива графіка, анімаційні ефекти, привабливі звукові супроводи). •Цікавість (стимулювання уяви дитини). •Стимулювальний характер (коли дитина користується розвивальною програмою, вона відчуває задоволення від досягнутого успіху.Це підвищує самооцінку, розвиває почуття власної гідності). Знайомлячи дитину з комп’ютерним світом, слід пам’ятати про те, що комп’ютер створений допомагати людині. Тому треба використовувати комп’ютер лише тоді, коли на те є актуальна потреба. Важливо вміти насолоджуватися реальни світом, бо коли, як не в дитинстві, у нас на це є достатньо часу і можливостей.
ЯК НАВЧИТИ МАЛЮКА ЦИФР
Дитині запам’ятати цифри зовсім не просто. Це відбувається тому, що малюк, у першу чергу, запам’ятовує те, що його вразило, зацікавило, потішило. А оскільки цифри для дитини – це щось абстрактне, не здатне викликати якісь емоції , то і запам’ятовувати їх набагато важче і, на думку малюка, зовсім не цікаво. З цієї причини деякі батьки відкладають вивчення цифр до самої школи, а цього робити у жодному разі не можна! Мозок малюка потрібно тренувати ще до школи, адже якщо дитина не мала жодного поняття про цифри, а у школі її одразу почали подавати багато матеріалу, то їй може бути надзвичайно важко. А це неминуче відіб’є охоту у малюка до навчання у подальшому. Отже, щоб цього не трапилося, почніть знайомити дитину зі світом цифр вже зараз. Але не вимагайте від малюка негайних результатів, бавтеся з цифрами цікаво, невимушено і легко. Навіть поверхневе знайомство піде малюку на користь.
Крок перший. ПОЧНІТЬ ІЗ ЛІЧБИ Оскільки цифри для дитини дещо абстрактне, то щоб їх запам’ятати, почніть із навчання малюка лічби. Хоча б до трьох чи п’яти.
Крок другий. ПОЯСНЕННЯ Важливо, щоб дитина не просто заучувала і запам’ятовувала цифри, а й розуміла, що вони значать. Поясніть малюку, навіщо потрібно вміти рахувати у повсякденному житті, і підтримуйте це пояснення на прикладі. Коли йдете в магазин, розказуйте дитині, що треба вміти рахувати гроші, щоб придбати щось. Рахуйте разом, скільки речей вам потрібно придбати. «Нам треба морква, цибулька та капуста. Скільки продуктів нам потрібно купити?» Коли одягаєте малюка, запитуйте або пояснюйте, скільки шкарпеток йому потрібно надіти, коли накриваєте на стіл, скільки тарілочок поставити тощо. Покажіть, що лічба приносить користь, наприклад, порахувавши, ви знаєте, що вашій сім´ї потрібно тир банани – татові, мамі, дитині. Через такі наочні приклади малюк усвідомить, наскільки важливим є уміння рахувати. До речі, вдома ви можете гратися у той самий магазин, використовуючи замість грошей горішки, ґудзики або ж просто малювати казкові гроші. Крок третій. РАХУЙТЕ СКРІЗЬ «Беріть» лічбу із собою скрізь. Зовсім необов’язково вчитися лише за книжками і журналами. Рахуйте голубів, хмарки, машини, дітей, калюжі тощо.
Крок четвертий. ВИВЧЕННЯ ЦИФР Коли дитина навчилася рахувати хоча б до п’яти, можна переходити до вивчення цифр. (Але всі вищезазначені практики не слід припиняти робити). Отут вже вам на допомогу прийдуть журнали, магнітні цифри малюнки із цифрами, віршики, кубики – головне, щоб цифри були в малюка перед очима. Математичні обчислення сприяють підвищенню розумових здібностей дитини, розвивають її кмітливість, пам'ять і формують логічне мислення.
Я ОДЯГАЮСЯ САМ (А)
Знадобиться не один день, щоб навчити дитину одягатися самостійно.Терпіння, допомога і батьківське лагідне слово - ось що потрібно малюкові, поки він освоює цю науку. 1. Щоб дитина швидко навчилась застібати ґудзики і кнопки, зашнуровувати черевики, придбайте або зробіть самі спеціальні посібники для освоєння таких складних для малюка занять.Зробіть картинку-аплікацію з товстої тканини з деталями одягу.Вибирайте великі яскраві ґудзики. 2. Навчіть дитину застібати замок-блискавку на сумці для дитячих іграшок. На товстому шматку картону проколіть паралельні отвори і покажіть дитині, як потрібно протягувати шнурок. 3. Під час ігор попросіть дитину одягнути ведмедика, ляльку. Звертайте увагу на правильну послідовність одягання. 4. Придбайте або зшийте дитині одяг для гри, що вимагає переодягання.Зазвичай дівчатка люблять вбиратися в довгі спідниці на гумці, надягати хусточки, хлопчику підійде плащ, головний убір, широкі штани, довга простора і яскрава сорочка, шарф тощо. 5. Давайте дитині прості завдання: надіти кофтинку, тапки, панамку.Поступово ускладнюйте завдання. Не застібайте всі ґудзики на кофті під час одягання. Останній ґудзик дитина цілком може спробувати застебнути сама.Після повернення попросіть малюка самому зняти штани і кофту. Дівчатка впораються зі спідницею або сарафаном. А мама допоможе, якщо виникнуть труднощі. 6. Купуючи маляті речі, віддавайте перевагу тим, які легко надягти і застебнути: футболка з круглим вирізом, штанці на гумці, курточка на кнопках, черевики на липучках. 7. Покажіть дитині лицьову і виворітну сторони одягу, навчіть відрізняти їх один від одного. Щоб дитина не плутала, де передня, а де задня частина нанесіть мітки. Одягання - досить складна справа для малюка, що вимагає розвинення дрібної моторики рук. Не квапте дитину, краще почніть одягатися раніше, якщо ви кудись поспішаєте. Якщо ви будете нервувати, відпускати негативні зауваження, квапити дитину, у дитини сформується стійке небажання одягатися самостійно. БАТЬКИ — ПРИКЛАД ДЛЯ ДІТЕЙ
1. Будьте гарним прикладом для своїх дітей у ставленні до власного здоров΄я. КУЛІНАРНА МАТЕМАТИКА
• Під час приготування обіду спонукайте малюка лічити овочі та фрукти. • Попросіть перебрати квасолю та горох у різні ємкості. Це завдана розвиватиме вміння дитини класифікувати предмети, а також дрібну моторику та сенсорику. • Приготування вареників - цікава і захоплива справа, тож нехай ваш малюк допомагає їх ліпити, при цьому лічить, скільки він зробив сам, скільки ви, а скільки разом. • Коли варите кашу, запропонуйте малюкові умовною міркою відміряти крупу. Можете проводити гру «Магазин», тобто «купувати» у дитини певні продукти. • З чистих губок для миття посуду нехай дитина збудує будиночок, якщо вдається, то нехай сконструює кілька поверхів, а потім їх полічить. • Пропонуйте маляті шукати на кухні предмети, схожі за формою на прості геометричні фігури, і називати їхнє місцерозташування. Наприклад «Мілка тарілка схожа на круг. Знаходиться на другій поличці зверху, в шухляді, біля чайника ».
"ВЕЛИКІ" СЛОВА МАЛЕНЬКИМ ДІТЯМ
Педагоги, дитячі психологи, психолінгвісти навперебій стверджують, що багатий словниковий запас дитини неодмінно позитивно впливатиме на всі сфери її дорослого життя: навчання, взаємини, творче самовираження тощо. А що ж забезпечує мовленнєвий розвиток дитини? Передусім розмови з дорослими! Напевно, кожен із нас не раз чув, як дорослий (не обов’язково мати чи батько) говорить до немовляти — тоненьким голосом, немовби наспівуючи. Це явище називають «батьківською мовою», адже інстинктивно так розмовляє майже кожен дорослий до маленької дитини. Психолінгвістичні дослідження доводять, що на певному етапі розвитку дитини «батьківська мова» сприяє становленню її мовлення. Утім, доволі часто можна почути, як хтось використовує той самий тоненький голос, зовсім прості слова та елементарні мовленнєві конструкції, звертаючись до дошкільника. Дослідники називають це «опікунством» і наголошують, що така манера спілкування демонструє колосальну недооцінку здатності дитини дошкільного віку до збагачення словникового запасу. Дитина віком від двох до шести років років здатна вчити від шести до десяти нових слів щодня — тобто до 70-ти слів на тиждень! Але вона не зможе реалізувати цей потенціал, якщо не буде змістовно та інтерактивно «занурена» в мовлення. Не уникайте складних слів Правило перше — не уникайте складних слів. Не секрет, що дорослим притаманно спрощувати мовлення, розмовляючи з маленькими дітьми: наприклад, казати «лікар для тварин», а не «ветеринар». Безумовно, ціле речення, повне нових слів, ошелешить кого завгодно, не лише маленьку дитину. Проте коли у спілкуванні з дитиною дорослий час від часу вживає нове слово — то дає їй чудову можливість поповнювати словниковий запас. Тож якщо вам необхідно в розмові з дитиною згадати про ветеринара — використайте саме це слово, одразу поясніть дитині, що це «лікар для тварин» (адже дитина неодмінно зверне увагу на «незнайомця»), а відтак ще кілька разів ужийте слово «ветеринар». Якщо ви впевнені, що можете доступно пояснити дитині якесь поняття — чому не вжити його під час розмови? Звісно, дитина не завжди засвоюватиме нові слова з першого разу. Але вона точно їх не вивчить — точніше, не дізнається, — якщо ніколи не чутиме! Тож не вагайтеся — застосовуйте «ідентичний» замість «такий самий», «метаморфоза» замість «зміна» тощо. Ви будете здивовані й захоплені тим, як прогресуватиме мовлення дитини. Говоріть із дитиною, а не до дитини Правило друге — говоріть ІЗ дитиною, а не ДО дитини. Залучайте дитину до спілкування, ставлячи їй відкриті запитання. Просіть дитину детально розповісти вам про найкращий момент її дня або про складну конструкцію, яку вона спорудила з кубиків. Запитайте дитину, що, на її думку, станеться далі в казці, яку ви їй читаєте. Пам’ятайте — дитина збагачує свій досвід і знання набагато ефективніше, коли вона є активним учасником розмов із дорослими та однолітками, ніж коли вона пасивно сприймає інформацію. Читайте дитині Правило третє — читайте дитині! Першокласники, яким регулярно читали в дошкільному віці, мають середній активний словниковий запас близько 40 тис. слів; натомість ті, яким читали зрідка, — лише 10 тис. Ця різниця постає з кількості слів, які діти засвоюють протягом позитивної, захопливої діяльності — а саме таким є читання разом із батьками. Прагніть принаймні 20 хв. на день читати дитині вголос, а відтак обговорювати з нею прочитане. Граючись, згадуйте нові слова, які було вжито під час читання — це допоможе дитині закріпити їх розуміння та запам’ятати. Не забувайте, що великий словниковий запас та якісне мовлення дитини — фундамент для її грамотності. Тобто саме в розвиненому усному мовленні беруть початок вміння читати та писати, а також сприймати та розшифровувати інформацію, подану в написаному чи надрукованому вигляді. Насамкінець торкнемося теми перспектив та успіхів — а саме того факту, що дитина, яка має великий словниковий запас, отримує очевидну перевагу в освітньому процесі. Що більше слів матиме дитина у своєму розпорядженні — то більше вона розумітиме, ефективніше навчатиметься, швидше знаходитиме спільну мову з будь-яким співрозмовником, вільніше виражатиме свої думки та ідеї. І все це неможливо без повсякденної активної участі дорослих. Тож почніть уже сьогодні — говоріть зі своїми дітьми!
ЯК ДОПОМОГТИ ДИТИНІ ШВИДКО ЗВИКНУТИ ДО ДИТЯЧОГО САДКА Рекомендуємо батькам: • Будьте готові до того, що зовсім не обов'язково Ваша дитина щодня радісно й легко ходитиме у дитячий садок. • Не варто звинувачувати дитину у всіх неприємностях. Це може погіршити її й без того негативний емоційний стан. • Дитину слід заздалегідь готувати до того, що вона спілкуватиметься з іншими дорос¬лими і дітьми. Варто відвідувати з нею дитячі парки та майданчики, привчати грати¬ся у пісочниці з іншими дітьми, гойдатися на гойдалці тощо. • Обов'язково ознайомтеся з організацією адаптаційного періоду у дитячому садку. Протягом деякого часу (один — два тижні, а іноді й місяць) Ви зможете приводити свою дитину у дитячий садок лише на півдня, перебувати з нею на прогулянці, у групі. Допоможіть дитині ознайомитися з незвичним для неї оточенням. Попередьте ви¬хователя про те, що дитині подобається, а що — ні, чи є протипоказання у їжі. • Спробуйте всіляко заохочувати спілкування Вашої дитини з іншими дітьми, говоріть про них як про її друзів, називайте їх на імена тощо. • Дорогою у дитячий садок обговоріть з дитиною, що на неї чекає. Дуже важливо, щоб розмови про дитячий садок супроводжувалися лише позитивними емоціями. У Вас має бути спокійний голос і впевнена інтонація. • Коли прийде час залишити дитину у дитячому садку одну, слід заздалегідь її про це попередити. • Нехай дитина візьме із собою у дитячий садок свою найулюбленішу іграшку. Спро¬буйте вмовити її залишити іграшку на ніч у дитячому садку, а на ранок прийти і по¬гратися з нею. Обов'язково довідайтеся у дитини, що відбувалося з іграшкою у ди¬тячому садку. • Завжди із розумінням ставтеся до «необґрунтованих», на Ваш погляд, примх і про¬хань дитини. Вона може попроситися на руки, щоб Ви її поносили, як маленьку, мо¬же відмовитися їсти одна або спати. Не переймайтеся, усе це лише наслідок утоми й туги за мамою. Не дратуйтеся і в усьому йдіть назустріч дитині. • Пам'ятайте, що дитині нині вкрай важко, вона перевантажена різними враження¬ми і сильно втомлюється. Саме із цієї причини їй дуже потрібна Ваша допомога. • Поводьтеся завжди так, наче звикли до того, що дитина ходить у дитячий садок. • Формуйте у дитини вдома всі необхідні навички самообслуговування, зокрема самостійно їсти, правильно тримати ложку, не бруднитися. • Удома неухильно дотримуйтеся розпорядку дня, максимально наближеного до роз¬порядку дня у дитячому садку. • Тренуйте систему адаптаційних механізмів у дитини з раннього віку. Привчайте її до ситуацій, в яких треба змінювати форми поведінки.
ДЕСЯТЬ КРОКІВ, ЩОБ СТАТИ КРАЩИМИ БАТЬКАМИ 1. Любов є найважливішою потребою усіх дітей і однією з основних передумов позитивної поведінки дитини. Батьківська любов допомагає дитині формувати впевненість у собі, викликає почуття власної гідності. 6. Хваліть і заохочуйте дитину. Сподівайтеся, що дитина поводитиметься добре, й заохочуйте докладати зусиль для цього. Хваліть її за хорошу поведінку.
ВЧИМО ДИТИНУ ЧИТАТИ. Поради для батьків: коли і як навчити дитину читати. https://www.youtube.com/watch?v=fWQOKJby0BU&feature=youtu.be
РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ БАТЬКІВ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ ХАРЧУВАННЯ ДИТИНИ Раціональне харчування - одна з основних умов здоров'я людини, її довголіття, плодотворної праці. Харчування повинно не лише покривати енергію, що витрачається дитиною, але й забезпечувати матеріал, необхідний для росту й розвитку всіх органів і систем організму. Досліджено, що процеси обміну речовин у дітей протікають значно інтенсивніше, ніж у дорослих. Адже вони більше рухаються і гуляють, що теж викликає значні енергетичні витрати. В їжі повинні обов'язково поєднуватися у правильному співвідношенні речовини, що входять до складу тварин людського організму: білки, жири, вуглеводи, мінеральні солі, вітаміни, вода. У дитячому харчуванні мають враховуватися якісні показники білків. Найцінніший і найкорисніший для росту дитини тваринний білок. Достатня його кількість є в м'ясі, рибі, молоці, яйцях та ін. Основними джерелами рослинного білка є хліб, крупа, макарони. Важливу роль відіграють жири. Вони є пластичним матеріалом, слугують розчинниками вітамінів А і Д. Але надмір жирів шкідливий, бо сприяє порушенню обміну речовин, погіршенню засвоєння білка, іноді викликає розлади органів травлення. Жири, як і вуглеводи, є джерелом поповнення енергії. Вуглеводи - основний матеріал для енергії м'язової діяльності. Велика їх кількість є в овочах, фруктах, ягодах та їх соках, молоці, у вмісті яких є багато глюкози і фруктози. У щоденному раціоні дитини обов'язково мають бути вітаміни. Недостатня їхня кількість різко погіршує стан здоров'я, ріст і розвиток організму. Адже вони беруть участь в обміні білків, жирів, вуглеводів, регулюють окремі біохімічні й фізіологічні процеси, забезпечують життєві функції організму.
Добрий апетит і улюблені страви Рецепт 1 -Навчіться не помічати поганого апетиту дитини -Не реагуйте хворобливо на те, що дитина мало їсть і демонстративно відсуває тарілку. -Не хоче їсти - спокійно і по-дружньому відпустіть її з-за столу, хай терпить до вечері. Врешті здоровий інстинкт візьме своє і їсти захочеться. -Не підгодовуйте дитину в проміжках навіть тоді, якщо вона попросить їсти. -Лагідно поясніть, що їсти треба у відведений для цього час. Вечерю у такому разі зробіть дещо раніше. -На апетит впливає і зміна обстановки. Підіть на прогулянку й ви побачите, з яким апетитом після цього їстиме ваша дитина. -Сміливо довіряйте здоровому інстинктові, закладеному самою природою. Рецепт 2 -Давайте тільки ту кількість їжі, що її з'їдає дитина із задоволенням. Здорова дитина здебільшого споживає стільки, скільки потрібно для її організму. -Утримуйтеся від розмов про те, що «дитина мало або майже нічого не їсть», бо вони шкідливі. -Своєчасно включайте в раціон дитини різноманітні, рекомендовані для її віку, страви та, проявляючи такт і наполегливість, привчайте їсти все, що корисне для неї. -Дотримуйтесь режиму харчування. -Пам'ятайте, що апетит частково залежить від сервірування столу, естетичного оформлення страв, уміння дитини користуватися ложкою, виделкою, володіння елементарними навичками культури споживання їжі. Якою має бути домашня вечеря? Більшість батьків намагаються вдома доповнити харчування дітей жирною та солодкою їжею: цукерками, вершками, ковбасою, а іноді й нагодувати перед сном повним домашнім обідом. І те, й інше завдає шкоду організму дитини. В дитячих закладах діти одержують достатню кількість вуглеводів, жирів, а білків, особливо тваринного походження, інколи недостатньо. Тому батькам необхідно регулярно переглядати меню і відповідно доповнювати вечерю дітей продуктами, які містять тваринний жир - молоком, сиром, яйцями, рибою,- якщо їх не було в меню. Найдешевшим і найціннішим носієм білків є сир, тому страви з нього батькам потрібно готувати дитині частіше. Корисний також мед. Мед із молоком, кисломолочними продуктами підвищує гемоглобін. Необхідно привчати дітей кефір і молоко їсти з хлібом - так збагачується амінокислотний склад їжі. В домашню вечерю обов΄язково включають фрукти, овочі і соки, щоб доповнити денне харчування в дитячому закладі вітамінами, мінеральними солями і мікроелементами. Це може бути морквяний, томатний сік, яблука або інші фрукти, солодкі соки - виноградний, сливовий, нектар яблучний - після вечері. Багато каротину міститься в моркві, в організмі він перетворюється на вітамін А. морква повинна бути щоденним продуктом у харчуванні дитини, особливо в зимово-весняний період. Загалом меню домашньої вечері повинно бути таким: І варіант Томатний сік - 100г. Яйце або вінегрет, салат або картопляне пюре з зеленим горошком. Молоко, здобна булочка або білий хліб з медом. Фрукти. ІІ варіант Морквяний сік - 50-100г. Сирок дитячий або сир - 100г. Кефір - 200г (з хлібом). Яблуко або апельсин.
Які соки корисні для здоров`я малят ? Популярні медичні журнали щорічно складають рейтинги найбільш корисних продуктів, зокрема напоїв. Уявлення про їх вплив на організм складають на основі останніх отриманих даних про вміст у них речовин та їх властивості. Найкорисніші напої: гранатовий, чорничний, яблучний соки і журавлинний морс. ВЖИВАННЯ ЦИХ КОРИСНИХ СОКІВ ДОПОМОЖЕ ЗБЕРЕГТИ ЗДОРОВ'Я.
Вода - джерело здоров`я Один із важливих елементів, що стосуються культури нашого харчування, - це вода. На жаль, у розмові з батьками дітей, які мають порушення шлунково-кишкового тракту, з'ясовується, що ці мало п'ють. Не тільки діти, але й самі дорослі. Маленькі діти страждають на запори. Надходження достатньої кількості рідини в організм людини - це важлива умова здорового травлення. Дітям, так само, як і дорослим потрібно пити «живу», не кип'ячену воду, для цього використовуйте будь-які фільтри для очищення звичайної, проточної води від небажаних, несприятливих домішок.
Найкорисніші продукти для харчування дітей
Які ж продукти дійсно потрібні дитині і є найкориснішими для зростаючого дитячого організму? Насамперед, це: Фрукти. Нарізане яблуко, груша або персик - це ідеальний перекус між прийомами їжі. Причому, чим більше кольорів, тим краще - кожен з природних барвників в овочах і фруктах несе в собі певну користь. Так, сині і фіолетові продукти (чорниця, баклажан) містять ресвератрол - потужний антиоксидант, який допомагає боротися з раком і серцево-судинними захворюваннями. Овочі. Звичайно, не кожна дитина погодиться їсти овочі в необхідній кількості і різноманітності. Тут доведеться проявити фантазію і знайти ефективний спосіб. Так, якщо малюк любить бутерброди, додавайте в них свіжі, сирі овочі між хлібом і м'ясом. Можна додавати сирі овочі і до других страв, викладаючи з них різні кумедні фігурки. Корисними будуть шпинат, капуста, салати ромен і мангольд. У цих зелених листках міститься хлорофіл, який очищає кров і насичує її киснем. А це, у свою чергу, робить дитину більш витривалою і знижує загальний рівень втоми. Горіхи. Вони є відмінним джерелом жирів і енергії. Суміш горіхів, насіння і сухофруктів для дитини стане відмінним перекусом між обідом і вечерею, і подарує ще більше сил. Молоко. Як відомо, молоко незамінне для дитячого організму. Включаючи кальцій і вітаміни A, B, B2, C, молоко містить більше 200 органічних і мінеральних речовин, необхідних для здорового розвитку дитячого організму. Воно допомагає зміцнити зуби і ясна, запобігти багатьом захворюванням травної системи і навіть цукровому діабету! Тільки мова йде саме про здорове молоко, яке не містить хімії та консервантів. Однак якщо дитина погано реагує на натуральне молоко, і у неї з'являються алергічні реакції, доцільно перейти на якісне магазинне молоко. Риба.Її діти також не сильно полюбляють, але постарайтеся знайти ту рибу, яка сподобається вашій дитині. Лосось або тунець - найбільш смачні сорти, які також є відмінним джерелом білка і омега-3 жирних кислот. Сир. Сир є ідеальнимдоповненням до дитячого раціону. Його можна подавати з бутербродами, додавати в печені страви, або ж споживати в натуральному вигляді.Також до сиру можна подавати пшеничні крекери - такі канапки послужать дуже смачною закускою. Цілісне зерно. Це найкраще джерело клітковини. Дуже корисно включати у раціон дитини хліб і макарони з цілісних сортів пшениці, коричневий рис, вівсянку. Бобові. Вони також є відмінним джерелом клітковини, білка і вуглеводів. Тому корисно регулярно готувати дитині перші та другі страви, а також салати з квасолі. Вода і чай. Ці напої є самими здоровими як для малят, так і для дорослих, особливо якщо брати чай без кофеїну. Доцільно замінювати ними солодкі газовані напої, в яких немає ніякої користі.
Всі ми хочемо, щоб наші діти зростали здоровими і активними, тому особливу увагу слід приділити їхньому харчуванню.
Що робити, якщо ви стали жертвою злочину?
Шахрайські дії, крадіжка, нанесення тілесних ушкоджень, домашнє насильство — іноді, на жаль, трапляються такі ситуації в нашому суспільстві. Що робити, щоб захиститись? Звісно, викликати поліцію або писати заяву про вчинення злочину до поліції.
2.Звернення безпосередньо до відділу/управління поліції/поліцейського офіцера громади:
Ч.1 ст.214 Кримінально-процесуального кодексу України передбачає “слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі – ЄРДР), розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.” Якщо людина повідомляє органи поліції про злочин, вона розраховує на належний розгляд її заяви. Але іноді трапляється і так, що навіть до Єдиного реєстру досудових розслідувань деякі заяви не вносяться. Не знаючи терміни оскарження факту невнесення в ЄРДР, людина пропускає термін, не оскаржує такі дії і марно очікує, що органи поліції вживатимуть заходів щодо виявлення злочинця і притягнення його до відповідальності. Строк оскарження невнесення заяви в ЄРДР Частиною 1 ст. 304 Кримінально-процесуального кодексу встановлено десятиденний строк, упродовж якого особа має право звернутися зі скаргою на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора. Цей строк обчислюється з моменту прийняття рішення, вчинення відповідної дії. При оскарженні бездіяльності слідчих обчислення строку оскарження починається із дня, що наступає після останнього дня, який відведено Кримінально-процесуальним кодексом України для вчинення слідчим або прокурором відповідної дії. Важливо! Рух вашої заяви необхідно відслідковувати, тому якщо протягом 48 год. вас не було повідомлено про порушення кримінальної справи, пропонуємо здійснити наступні дії: 1.Протягом 10 діб звернутися до суду зі скаргою про бездіяльність органу досудового розслідування (поліції). На практиці часто виникає ситуація, коли після подання заяви, наприклад, поштою, заявник чекає відповіді чи повідомлення про розгляд заяви та включення інформації про злочин до ЄРДР. Після тривалого часу очікування заявник починає встановлювати інформацію щодо розгляду заяви і виявляється, що відомості до ЄРДР не внесені, а строки на оскарження бездіяльності вже пропущені. Отже, для того, щоб не втратити можливість оскарження бездіяльності органів поліції щодо внесення вашої заяви до Єдиного реєстру досудових розслідувань, необхідно вчасно уточнювати у черговій частині або канцелярії органу досудового розслідування (поліції) інформацію про вручення повідомлення про злочин слідчому, а також звертатись до суду зі скаргою на його бездіяльність у межах десятиденного строку з моменту вручення цього повідомлення. Що робити у разі домашнього насильства? Одразу викликати поліцію - 102. - на всеукраїнську гарячу лінію 116 123 або 0-800-500-335, до місцевої мобільної бригади або центру соціальних служб за місцем вашого місця проживання; - телефони мобільної бригади у Кривому Розі - 099-366-63-44, 063-338-38-72 - за безоплатною правовою допомогою: 0800-213-103 (Єдиний контакт-центр безоплатної правової допомоги – цілодобово та безкоштовно у межах України) - зобов’язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; - заборону на вхід та перебування у місці проживання (перебування) постраждалої особи; - заборону в будь-який спосіб контактувати із постраждалою особою. За невиконання припису - штраф, громадські роботи або адміністративний арешт. Термін дії припису - до 10 діб. На більш тривалий термін видається обмежувальний припис після звернення потерпілої особи до суду. Він передбачає: Де отримати безоплатну правову допомогу? У таких непростих ситуаціях людина часто не знає, як діяти правильно. Звертайтесь на консультацію у центри/бюро правової допомоги Міністерства юстиції України. Вам допоможуть правильно звернутись до поліції, нададуть консультацію, а соціально незахищені верстви населення (діти, особи, постраждалі від домашнього насильства, ветерани війни, внутрішньо переміщені особи, особи з інвалідністю при пенсії не вище 2-х прожиткових мінімумів, особи, чий дохід не перевищує 2—х прожиткових мінімумів) після підтвердження свого статусу мають право і на безоплатну вторинну правову допомогу — призначення адвоката за рахунок держави для складання процесуальних документів (наприклад, для оскарження невнесення заяви про злочин до ЄРДР або для представництва інтересів особи, визнаної потерпілою у кримінальному провадженні, для постраждалих від домашнього насильства допоможемо скласти позови щодо розлучення, стягнення аліментів тощо). Порушують ваші права? Ви потребуєте допомоги в судах, і не маєте грошей на адвоката – звертайтеся до Криворізького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Наші адреси: Наш центр і бюро працюють з понеділка по п'ятницю, з 8.00 до 17.00 без перерв, у п'ятницю - до 15.45.
За окремими графіками відбуваються прийоми у: Про виїзди до Лозуватки, Радушного, Чкалівки, Лозуватки, Глеюватки, Широкого Криворізького району дізнавайтесь за телефоном Першого криворізького бюро правової допомоги (тел.067-276-54-76); Широківський центр зайнятості — щовівторка з 9.00 до 13.00 Гречаноподівська сільська рада — 2-а середа місяця з 10.00 до 12.00 Вакулівська сільська рада - 3-я пятниця місяця з 9.00 до 12.00 Миколаївський старостат Софіївської ОТГ - 2-а п'ятниця місяця з 13.00 до 16.00 Девладівська сільська рада - 1-й вівторок місяця з 9.00 до 12.00
Адреси інших центрів та бюро правової допомоги Дніпропетровської області можна дізнатись за телефоном гарячої лінії 0-800-213-103.
Шановні батьки майбутніх першокласників!
Наказом Міністерства освіти і науки України від 16.04.2018 № 367 змінено порядок зарахування дітей до першого класу закладів загальної середньої освіти. Для своєчасного зарахування дитини в школу Вам необхідно звернутись особисто (з пред’явленням документа, що засвідчує особу) до обраного закладу до 31 травня 2018 року з відповідними документами дитини (свідоцтво про народження, медична довідка форми № 086-1/о) За бажанням Ви можете надати документ, що підтверджує місце проживання дитини на території обслуговування закладу освіти для першочергового зарахування. Додаткові консультації можна отримати у відділі освіти виконкому районної у місті ради, в закладах загальної середньої та дошкільної освіти (садочках та школах).
Інформація для батьків майбутніх першокласників.
27 квітня до 31 травня 2020 року заклади загальної середньої освіти міста Кривого Рогу розпочинали прийом документів для зарахування дітей до 1-го класу на 2020/2021 навчальний рік. Зарахування учнів до закладів загальної середньої освіти здійснюється відповідно до Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 16.04.2018 № 367. Ураховуючи, що обмежувальні заходи на період карантину унеможливлюють особисте подання Вами необхідних документів до школи, рекомендуємо скористатися дистанційним засобом подачі заяви для зарахування дитини до 1 класу обраного закладу зручним для Вас способом.
І спосіб. Зареєструватися в системі «Електронна реєстрація в заклади загальної середньої освіти» за посиланням https://school.isuo.org та подати заяву і відповідні документи (Інструкція для батьків. Електронна реєстрація в заклади загальної середньої освіти). Інформацію щодо електронної адреси, назви закладу та території обслуговування закладу загальної середньої освіти можна отримати на офіційному сайті школи або сайті ІСУО (https://dp.isuo.org)
ІІ спосіб. Відправити на електронну адресу закладу такі скановані копії документів:
Звертаємо увагу! За повноту і достовірність усієї інформації та усіх документів, що подаються до закладу освіти, відповідає (згідно з вимогами законодавства) особа, яка їх подає.
До уваги батьків майбутніх першокласників !!! https://www.facebook.com/groups/1883514558602611/permalink/2626436060977120/
Електронна реєстрація в ЗЗСО. https://school.isuo.org/?fbclid=IwAR3XsvMJlzuYVYueAYsxFioYE0MZ-SSJylQ9yD_pLOt7e0ay3UVgAeBmE2Y
Електронна реєстрація в ЗЗСО (пошагово) https://m.facebook.com/groups/1037891323210233?view=permalink&id=1156961584636539?sfnsn=mo
Поради батькам щодо підготовки дитини до навчання в школі Одне з першочергових завдань сім’ї – забезпечити загальну підготовленість дитини до школи. Вона полягає в тому, щоб сприяти її нормальному фізичному розвитку, виробленню санітарно-гігієнічних навичок, умінь самообслуговування і побутової праці. Значне місце у родинному вихованні має зайняти процес налаштування дитини на школу, на серйозну навчальну працю, тобто формування її психологічної підготовленості до навчання. Батькам треба пам’ятати, що головним у цій роботі мають стати найрізноманітніші засоби заохочення, а не примусу. Виховну роботу слід будувати на перспективі радісного очікування дня, коли малюк стане школярем; переконувати, що навчання в школі – це серйозна праця, в результаті якої дитина пізнає багато нового. Важливим завданням у період підготовки дитини до школи має стати виховання у майбутніх школярів почуття відповідальності, самостійності, організованості, готовності трудитися (безперечно, з урахуванням вікових особливостей дитини); формування правильних моральних засад, що передбачає виховання товариськості, готовність поділитися, поступитися, прийти на допомогу іншим. Що таке шкільна зрілість? Традиційно виділяють три аспекти шкільної зрілості: інтелектуальний, емоційний і соціальний. Інтелектуальна зрілість для віку 6-7 років – це вміння виділяти фігуру із тла, відтворювати зразок, здатність концентрувати увагу, встановлювати зв’язки між явищами і подіями, логічно запам’ятовувати, а також розвиток тонких рухів руки і їх координації. Емоційна зрілість – це здатність до ослаблення безпосередніх, імпульсивних реакцій і вміння тривало виконувати не дуже привабливу роботу, тобто розвиток довільності поведінки. Соціальна зрілість – це наявність у дитини потреби у спілкуванні з однолітками й уміння підкоряти свою поведінку законам дитячих груп, здатність приймати роль учня, уміння слухати і виконувати вказівки вчителя. Отже, за основу готовності до школи приймається необхідний рівень розвитку дитини, без якого вона не може успішно навчатися у школі. Батькам слід пам’ятати, що не кожна дитина може піти до школи й успішно навчатися. Річ у тім, що шлях розвитку кожної дитини індивідуальний. Хтось починає раніше за інших ходити, але потім довго не говорить, хтось, навпаки, не вміє усміхатися, зате починає говорити цілими фразами і добре запам’ятовує букви. Тому до шкільного віку діти мають різний багаж досвіду – знання, уміння, навички, звички. Безсумнівно, що згодом кожна з них навчиться читати і рахувати і навіть стане грамотною, але до моменту вступу до школи важливіше мати не певні сформовані навички, а здатність сприймати і засвоювати новий матеріал, тобто здатність дитини до навчання. Отже, оскільки шкільна зрілість, як і загалом увесь розвиток дитини, підкоряється закону нерівномірності психічного розвитку, кожна дитина має свої сильні сторони і зони найбільшої уразливості. З метою вивчення потреб, нахилів, інтересів дитини, стилю спілкування у родині доцільно проводити анкетування батьків. Батьки можуть заповнювати анкети вдома, на батьківських зборах, під час співбесіди, консультації. Оцінити підготовленість своєї дитини до школи батькам допоможе наступний тест.
 Поради батькам щодо підтримки дитини в період адаптації до школи Безумовно, найкращим профілактичним засобом збереження психічного здоров'я в період адаптації до школи є добре ставлення батьків до дітей, розуміння їхнього внутрішнього світу, проблем, переживань. Відомо, що не існує готових рецептів та моделей виховання, які можна просто взяти і без змін "прикласти" до своєї дитини. Але не дивлячись на це, можна дати деякі рекомендації з полегшення процесу адаптації дітей до школи: - повірте в унікальність та неповторність власної дитини, в те що Ваша дитина – єдина у своєму роді, несхожа на жодну сусідську дитину і не є точною копією Вас самих. Тому не варто вимагати від дитини реалізації заданої Вами життєвої програми і досягнення поставленої Вами мети. Надайте право їй прожити життя самій. - Дозвольте дитині бути самою собою, з своїми недоліками, слабкостями та достоїнствами. Приймайте її такою, якою вона є. Спирайтесь на сильні сторони дитини. - Не соромтесь демонструвати дитині свою любов, дайте їй зрозуміти, що будете її любити за будь-яких обставин. - Не бійтесь "залюбити" свою дитину, беріть її на коліна, дивіться їй в очі, обіймайте та цілуйте коли, вона того бажає. - В якості виховного впливу використовуйте частіше ласку та заохочення, ніж покарання та осудження. - Намагайтесь, щоб Ваша любов не перетворилась на вседозволеність та бездоглядність. Встановіть чіткі межі та заборони (бажано, щоб їх було небагато – лише самі основні на Ваш погляд) і дозвольте дитині вільно діяти в цих межах. Суворо дотримуйтесь встановлених заборон і дозволів. - Не поспішайте звертатись до покарань. Намагайтесь впливати на дитину проханнями – це самий ефективний спосіб давати їй інструкції. У випадку непокори, батькам необхідно переконатись, що прохання відповідає віку і можливостям дитини. Лише в цьому випадку можливо використовувати прямі інструкції, накази, що достатньо ефективно, якщо дитина звикла реагувати на ввічливі прохання батьків. І лише тоді, коли дитина демонструє відкриту непокору, батьки можуть думати про покарання. Немає потреби нагадувати, що покарання повинно відповідати вчинку, дитина має розуміти за що її покарали. Батьки самі вибирають міру покарання, але важливо зазначити, що фізичне покарання – тяжка за своїми наслідками каральна міра. Пам'ятайте: Покарання – це моральний замах на здоров'я: фізичне і психічне. Покарання не повинно бути за рахунок любові. Не залишайте дитину без заслуженої похвали і нагороди. Ніколи не відбирайте подарованого вами чи кимось іншим. Краще не карати, ніж карати із запізненням. Запізнілі покарання нагадують дитині про минуле, не дають змоги стати іншою. Покараний – значить вибачений. Інцидент вичерпано – сторінка перегорнута. Наче нічого й не трапилось. Про старі гріхи ні слова. Не заважайте починати життя спочатку! Хоч би що там трапилось, хоч би якою була провина, покарання не повинно сприйматися дитиною як перевага вашої сили над її слабкістю, як приниження. Дитина не повинна боятися покарання. Найвразливіше для неї — ваше засмучення. Не забувайте, що ключ до серця дитини лежить через гру. Саме в процесі гри Ви зможете передати їй необхідні навички, знання, поняття про життєві правила та цінності, навчите краще розуміти один одного. Частіше розмовляйте з дитиною, пояснюйте їй незрозумілі явища, ситуації, суть заборон та обмежень. Допоможіть дитині навчитись вербально висловлювати свої бажання, почуття та переживання, інтерпретувати свою поведінку та поведінку інших людей. Прийнята в деяких родинах система залякування дітей, безумовно, заслуговує осудження, бо стає джерелом виникнення особливого способу самозбереження – неправдивості та нещирості. Тяжкі переживання особливо негативно впливають на формування таланту, особистості дитини, легко призводять до психостенічних реакцій, імпульсивних дій та афектів. Існує термін "шкільна фобія", тобто острах у деяких дітей перед відвідуванням школи. Насправді часто йдеться не стільки про школу, скільки про побоювання дитини йти з дому, розлучатися з батьками. Якщо дитина дуже хвороблива, то, як правило, вона перебуває в умовах гіперопіки з боку батьків. Іноді зустрічаються батьки, котрі самі побоюються школи і побіжно навіюють це побоювання своїм дітям, або драматизують проблеми початку навчання. Вони намагаються виконувати замість дітей їхні домашні завдання, контролюють кожну написану дитиною літеру і тим самим створюють у неї "навчальну фобію". Як результат – у дітей виникають, невпевненість у своїх силах, сумніви щодо своїх знань, виробляється звичка сподіватися на допомогу в найпростішій ситуації. Дуже важливо піклуватись про те, щоб створити дитині ситуацію з гарантованим успіхом. Можливо, це буде вимагати від батьків деякої зміни вимог до дитини, але справа того варта. Потрібно чітко усвідомлювати, що успіх породжує успіх і посилює впевненість у своїх силах як у дитини, так і в батьків. Лікарі-педіатри сьогодні відмічають різке зростання у дітей таких захворювань, які раніше були властиві тільки дорослим, що постійно знаходяться у стресових ситуаціях. Для сучасної дитини стресовою ситуацією стає все те, що є буденним життям для дорослого, який не може або не бажає створювати спеціального режиму для ще незміцнілого організму. Сучасна література і практичний досвід психологів вказує на велику кількість випадків, коли погіршення і психічного, і фізичного здоров'я дитини пов'язано тільки з тим, що дорослі водять дитину з собою по місцях масового скупчення людей. Деякі батьки не помічають різниці між собою і дитиною (забуваючи про те, що дитина – це не маленька копія дорослої людини, а маленька людина, яка живе і розвивається у своєму світі і вимірі, за власними законами), придушуючи її зливою інформації, непосильними для неї емоційними навантаженнями, характерними для їх спілкування. Все це не минає безслідно, і в дітей з’являються такі "дорослі" захворювання, як безсоння, виразка, коліт, мігрень. Якщо в родині негаразди і дитина постійно знаходиться в сфері спілкування батьків, тобто активно залучається як активний співучасник у їх сварках і з’ясуваннях, то, можливо, ніхто не здивується, коли у дитини з'являться невротичні симптоми та інші порушення психічного і фізичного розвитку, які будуть блокувати розвиток у дитини її таланту. Коли дитина йде до школи, різко змінюється її спосіб життя. І якщо дитина не готова до цієї зміни, то школа для неї перетворюється на пекло і дитина поступово набирає стільки негативних відчуттів, що навіть відмовляється йти до навчального закладу.
ГОТОВНІСТЬ ДИТИНИ ДО ШКОЛИ
Часто вважається, що новими показниками готовності до школи є ознайомлення дитини з літерами, вміння читати, рахувати, знання віршів та пісень. Однак дослідження показують, що це мало впливає на успішність навчання. Відсутність цих умінь не потребує спеціальної індивідуальної роботи з дитиною, оскільки їх формування передбачається програмою та методикою навчання у школі. Психологічна готовність до школи — це такий рівень психічного розвитку дитини, який створює умови для успішного опанування навчальної діяльності. Компоненти психологічної готовності: Мотиваційний — більшість дітей наприкінці дошкільного віку прагнуть стати школярами, пов’язуючи це бажання передусім із зовнішніми ознаками зміни свого соціального стану (портфель, форма, нові друзі). Інтелектуальний — обізнаність, яка характеризується обсягом знань та рівнем розвитку пізнавальної сфери. Вольовий — виявляється в умінні керувати своєю поведінкою, у певному рівні розвитку довільності пізнавальних процесів. Емоційний - дитина йде до школи із задоволенням, радістю, довірою. Особистісний компонент готовності передбачає кілька показників: - Самооцінка дитини шестирічного віку. До початку навчання в школі у дитини має бути сформована адекватна самооцінка. - Рівень домагань. На підставі самооцінки складається рівень домагань, який, на погляд дитини, їй під силу.
Навички спілкування: 1. сформованість у дитини ставлення до вчителя як до дорослого, який володіє особливими соціальними функціями;
2. розвиток необхідних форм спілкування з однолітками.
Сформованість уявлення дитини щодо певної статі і володіння відповідними формами поведінки. Отже, найважливішим чинником психічного розвитку дитини дошкільного віку є формування психологічної готовності до шкільного навчання. По суті, її становлення свідчить про завершення періоду дошкільного дитинства.
КОРИСНІ ТА ПІЗНАВАЛЬНІ САЙТИ
https://www.youtube.com/watch?v=813bkI4OeC8 Це наше і це моє. Серія патріотичних мультфільмів про Україну на каналі ПЛЮСПЛЮС.
На цьому сайті ви знайдете безліч дитячих мультфільмів, які також можна безкоштовно закачати та переглянути online
Дитячі книжки та література з розвитку дитини. Ви можете безкоштовно закачати та ознайомитись із книжками, які викладені на цьому сайті
Дитячі розфарбовки. Для розвитку дрібної моторики та мислення вашого малюка.
http://raskraski.narod.ru Дитячі розфарбовки.
http://www.logozavr.ru Развиваючі комютерні ігри для дітей
http://www.koob.ru/age_psychology Дитяча психологія. Інформація, яку ви отримаєте із запропонованої літератури допоможе вам краще розуміти свою дитину та те що з нею відбувається. (Ці книги також можна безкоштовно закачати.)
"Весела Абетка" найкраща і найбільша дитяча сторінка в Мережі для дбайливих батьків. Казки, казки в мр3, великий і цікавий розділ "Читанка", абетки, казки, загадки, гумор та ін.
Уроки доктора КОМАРОВСКОГО
|
dnz300 |
Журавлинний морс
